Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
вколювати
I (уколювати), -юю, -юєш, недок. , вколоти (уколоти), вколю, вколеш, док. , перех. Встромляти, втикати щось гостре в що-небудь.
II див. уколювати I.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: вколювати


матиме такий вигляд: Що таке вколювати