вірити
-рю, -риш, недок. 1》 у що та без додатка. Бути впевненим, переконаним у чому-небудь.
|| у кого. Бути впевненим у кому-небудь, вважати когось гідним довір'я.
2》 у що, чому та без додатка. Приймати щось за правду.
3》 кому. Мати довір'я до когось.
Вірити на слово — вірити лише словам, без будь-якого фактичного підтвердження.
4》 Бути релігійним; вірувати.
5》 тільки 2 ос. одн. і мн. Вставне слово, що вживається для більшого переконання того, до кого звернено мову.