віра
I -и, ж. 1》 Упевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь.
|| у кого. Впевненість у позитивних якостях кого-небудь, у правильності, розумності чиєїсь поведінки.
2》 Те саме, що довір'я.
Віри не йметься кому — не віриться комусь.
Жити на віру — бути одруженим без офіційного оформлення шлюбу.
Приймати на віру — вірити в що-небудь без доказів.
3》 рел. Визнання існування Бога, переконання в реальному існуванні чогось надприродного.
|| Те або інше релігійне вчення, віровизнання.
II виг.
У мові моряків, будівельників і т. ін. – команда під час вантажних робіт, що означає: "піднімай!", "вгору!"; прот. майна.
III -и, ж.
У Давній Русі – грошовий штраф на користь князя за вбивство вільної людини.