Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
війт
-а, ч. Керівник місцевого (міського чи сільського) управління або самоврядування в середньовічній Німеччині, Великому князівстві Литовському, Польщі та в Україні (в 15-18 ст.).
|| заст. Сільський староста.
|| У Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) – голова волосної управи.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: війт


матиме такий вигляд: Що таке війт