Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
віза
-и, ж. 1》 Напис на документі, який засвідчує, що його перевірено офіційною особою.
Вексельна віза — датована відмітка про перше пред'явлення векселя строком "о такій-то годині від пред'явлення".
Чекова віза — відмітка банку-платника на чеку про наявність покриття по ньому на рахунку чекодавця.
2》 Дозвіл на в'їзд кого-небудь у країну, на виїзд чи проїзд через неї.
|| Позначка в закордонному паспорті про дозвіл в'їзду на територію певної держави, виїзду з неї або перебування в ній.
Дипломатична віза — віза, що її видають членам дипломатичних представництв та консульських установ, членам їх сімей, дипломатичним кур'єрам, членам урядів.
Ділова віза — віза, що оформляється особам, які в'їжджають в країну як співзасновники спільних підприємств чи представники компаній.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: віза


матиме такий вигляд: Що таке віза