відходити
I відход`итидив. відходжувати.
II відх`одити
-джу, -диш, недок. , відійти, -ійду, -ійдеш, док.
1》 від кого – чого і без додатка.Іти в певному напрямі; віддалятися.
|| Відступати.
|| Проходити певну віддаль.
|| Іти кудись, залишаючи кого-, що-небудь на короткий час; відлучатися.
|| Покидати дружину (чоловіка) і т. ін.
|| Залишати службу в кого-небудь.
2》 від (із) чого і без додатка. Вирушати, відправлятися (про засоби пересування).
|| Переміщатися, пересуватися кудись (про неживі предмети).
Відходити на другий план — ставати менш важливим, другорядним.
3》 Залишати попередні позиції під натиском супротивника; відступати (про військо).
4》 від кого, перен. Ставати далеким, чужим кому-небудь; відчужуватися.
5》 від кого – чого, перен. Своїм характером, змістом відрізнятися; ставати іншим, відмінним.
6》 від чого, перен. Переставати робити щось; залишати якусь справу; припиняти діяльність.
|| Не дотримуватися попередніх поглядів, переконань, традицій; відмовлятися.
7》 від чого. Відгалужуватися (про дорогу, гірський хребет, притоку, гілку дерева тощо).
|| Змінювати попередній напрям; повертати вбік (про ріку).
8》 Переставати щільно прилягати до чогось; відставати, відтулятися.
9》 розм. Приходити до звичайного, нормального стану; переставати боліти, відчувати втому тощо.
|| Приходити до пам'яті; опритомніти.
|| безос. Переставати мучити; полегшуватися.
|| Заспокоюватися після хвилювання, роздратування; переставати журитися.
|| у сполуч. з ім. мороз, холод. Зігріватися.
|| Набувати попереднього вигляду, стану; оживати (про живі істоти й рослини).
|| Розморожуватися.
10》 розм. Ставати вогким; відволожуватися.
11》 від кого до кого, від кого кому. Переходити в чиєсь володіння, діставатися комусь у власність.
12》 Закінчуватися, наближатися до кінця; минати.
|| Кінчатися (про пору грибів, ягід і т. ін.).
13》 перен. Зникати, втрачатися (про охоту, сон і т. ін.). Відходити в минуле.
14》 заст. Помирати.
|| Здихати (про тварин). Відходити у небуття.