відтінок
-нку, ч. 1》 Один із різновидів відповідного кольору, який відрізняється від основного кольору ступенем яскравості й густоти.
|| Додаткове забарвлення, що виступає на тлі основного.
2》 Різновид якого-небудь явища, який відрізняється від інших його різновидів ступенем і характером вияву.
3》 Незначна видозміна значення, виражена словом або інтонацією (під час мовлення).
4》 перен. Додатковий вияв почуття, настрою і т. ін., що супроводжує основне почуття, настрій, стан.