Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
відставляти
-яю, -яєш, недок. , відставити, -влю, -виш; мн. відставлять; док. , перех. 1》 Переміщуючи, ставити на певній віддалі від кого-, чого-небудь; переносити в інше місце.
|| Відводити вбік, випинати (ногу, палець тощо).
2》 заст. Звільняти зі служби.
3》 діал. Доставляти, відправляти.
4》 тільки док. , в інфін. , також без додатка. Уживається як команда для припинення розпочатої раніше дії, скасування попереднього наказу.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: відставляти


матиме такий вигляд: Що таке відставляти