відривати
I -аю, -аєш, недок. , відірвати, -ірву, -ірвеш, док. , перех. 1》 Тягнучи, смикаючи, відділяти, відокремлювати частину від цілого або щось прикріплене, приклеєне тощо.
|| тільки док. , перев. безос. Відрізати, знести осколком снаряда, машиною тощо голову, ногу і т. ін.
2》 перен. , розм. Забирати, віднімати в когось що-небудь.
|| Віднімати, відділяти частину від чого-небудь на шкоду собі або комусь.
3》 перен. Насильно відсторонювати, відводити кого-небудь від когось, чогось.
|| Відводити руку, голову і т. ін. від чого-небудь.
4》 перен. Не давати можливості робити щось, займатися чимось.
5》 перен. Розлучати кого-небудь із кимсь або чимсь.
|| перен. Позбавляти зв'язку кого-, чого-небудь із чимсь.
II -аю, -аєш, недок. , відрити, -ию, -иєш, док. , перех.
Риючи, витягати те, що було закопане в землю або засипане чим-небудь.