відносити
I віднос`ити-ошу, -осиш, док.
Закінчити носити.
II відн`осити
-ошу, -осиш, недок. , віднести, -су, -сеш; мин. ч. відніс, -несла, -несло; мн. віднесли; док. , перех.
1》 Несучи кого-, що-небудь, доставляти кудись або кому-небудь.
2》 Повертати, віддавати комусь що-небудь позичене, тимчасово взяте.
3》 Захоплюючи щось своїм рухом, течією, переміщати вбік від чогось (про вітер, воду тощо).
|| безос.
|| перен. Стирати в пам'яті щось, приводити в забуття (про час).
4》 перен. Зараховувати кого-, що-небудь до якогось розряду, групи; пов'язувати з ким-, чим-небудь.
|| Пов'язувати з певним періодом часу.