Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
відмова
-и, ж. 1》 Відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і т. ін.
Відмова від акцепту — документально виражена незгода платника на оплату поданих йому розрахункових документів.
2》 заст. Те саме, що відповідь 1).
3》 тех. Про стан приладу, машини і т. ін., які перестали або не можуть працювати, діяти.
|| Нездатність пристрою продовжувати автоматичну роботу.
Деградовна відмова — відмова, зумовлена природними процесами старіння, зношування, корозії.
Конструктивна відмова — відмова, спричинена недосконалістю чи порушенням встановлених правил та (чи) норм проектування об'єкта.
Критична відмова — відмова, що може призвести до травмування людей, значних матеріальних збитків чи до інших неприйнятних наслідків.
Незалежна відмова — відмова об'єкта, не спричинена прямо чи непрямо відмовою і не зумовлена несправністю іншого об'єкта.
Повна відмова — відмова, що призводить до повної неспроможності об'єкта виконувати жодну з потрібних функцій.
Повторювальна відмова — самоусувна відмова одного й того ж характеру, що виникає багаторазово.
Прихована відмова — відмова, що виявляється під час проведення технічного обслуговування чи спеціальними методами діагностики.
Раптова відмова — відмова, яку неможливо передбачити попередніми дослідженнями чи технічним оглядом.
Ресурсна відмова — відмова, внаслідок якої об'єкт досягає граничного стану.
Часткова відмова — відмова, що призводить до неспроможності об'єкта виконувати частину з потрібних функцій.
Явна відмова — відмова, що виявляється візуально чи штатними методами і засобами контролю.
Без відмови тех. — без припинення праці, дії певної машини, приладу тощо.
До відмови тех. — до можливої межі, до краю.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: відмова


матиме такий вигляд: Що таке відмова