Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
відмінник
-а, ч. 1》 Учень, який вчиться на відмінно.
2》 чого. Звання, що надається тому, хто дуже добре працює, сумлінно виконує свої обов'язки.
|| Той, кому надано це звання.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: відмінник


матиме такий вигляд: Що таке відмінник