Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
відлюдник
-а, ч. 1》 Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей.
2》 церк. Чернець, який зрікся всяких стосунків із людьми; анахорет, самітник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: відлюдник


матиме такий вигляд: Що таке відлюдник