Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
відлучати
-аю, -аєш і рідко відлучувати, -ую, -уєш, недок. , відлучити, -учу, -учиш, док. , перех. 1》 Відокремлювати від кого-, чого-небудь, позбавляти зв'язку, порушувати стосунки з ким-, чим-небудь.
Відлучати від церкви кого — проголошувати чужим церкві, вилучати із загалу віруючих.
2》 Припиняти годування дитини грудьми, материнським молоком.
|| Не допускати маля свійської тварини до матері, щоб воно ссало. Відлучати від грудей.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: відлучати


матиме такий вигляд: Що таке відлучати