Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
відкупник
-а, ч. , іст. Той, хто одержував право (за гроші) стягати державні податки з населення.
-а, ч. , іст. Той, хто одержував право (за гроші) стягати державні податки з населення.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: відкупник
матиме такий вигляд: Що таке відкупник
матиме такий вигляд: відкупник
матиме такий вигляд: Що таке відкупник