Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
відколювати
-юю, -юєш, недок. , відколоти, -олю, -олеш, док. , перех. 1》 Б'ючи по чомусь або об що-небудь, колючи, відділяти, відбивати щось від чого-небудь.
2》 перен. Змушувати відокремитися, відійти від кого-, чого-небудь; відділяти.
3》 Знімати що-небудь приколене.
4》 перен. , розм. Говорити що-небудь несподіване, незвичайне, недоречне тощо.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: відколювати


матиме такий вигляд: Що таке відколювати