відкидати
I відк`идати-аю, -аєш, недок. , відкинути, -ну, -неш, док. , перех.
1》 Кидати вбік або назад від кого-, чого-небудь.
|| Різким рухом відстороняти, відштовхувати когось від себе.
2》 Відводити геть, піднімати вгору або опускати вниз що-небудь, прикріплене з того або іншого боку.
|| Різким рухом відхиляти вбік вільний кінець, край чого-небудь (фіранки, ковдри тощо).
|| Приймати, відгортати волосся з обличчя, чуб із чола і т. ін.
|| Різким рухом відводити назад, убік руку, ногу, голову; закидати.
Відкинути ноги зневажл. — умерти; здохнути (про тварин).
3》 перен. , рідко. Відстороняти, відчужувати кого-небудь від когось; відштовхувати.
4》 перен. Рішуче відхиляти щось, не визнавати чогось, відмовлятися від чого-небудь (теорії і т. ін.).
|| Відхиляти чиюсь кандидатуру, не приймати, не рекомендувати когось.
|| Не брати до уваги; нехтувати.
5》 Атакуючи або контратакуючи вороже військо, примушувати його відходити, відступати.
|| Уражаючи, повертати назад.
6》 перен. Перемагати, долати почуття, сон тощо.
7》 Перекладати в що-небудь для стікання рідини.
8》 розм. Відчисляти, зменшувати на певну кількість.
9》 перен. Відбивати щось (тінь і т. ін.) від чого-небудь.
II відкид`ати
-аю, -аєш, док. , перех.
1》 Відкинути за кілька разів.
2》 Лежачи, безвладно відвести вбік ноги, руки, голову.