відживати
-аю, -аєш, недок. , віджити, -иву, -ивеш; мин. ч. віджив, -жила, -жило; мн. віджили; док. 1》 Закінчувати своє життя, існування; відмирати. Відживати своє.
2》 Ставати знову живим; оживати.
3》 перен. Виникати, з'являтися знову (про почуття, думки тощо); відроджуватися.
4》 перен. Ставати знову бадьорим, жвавим, життєрадісним.
|| Повертатися до нормального фізичного стану.