Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
відволікати
-аю, -аєш, недок. , відволокти, -очу, -очеш і відволікти, -ічу, -ічеш; мин. ч. відволік, -локла, -локло; док. , перех. 1》 Волочучи кого-, що-небудь, віддаляти від певного місця.
2》 перен. Відвертати, відривати когось або щось від кого-, чого-небудь. Відволікати увагу.
3》 також без додатка, з інфін. , перен. Відтягати виконання чого-небудь на пізніше.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: відволікати


матиме такий вигляд: Що таке відволікати