Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
відвіку
одвіку, присл. З давніх-давен, споконвіку.
|| із запереч. част. не. Ніколи.
одвіку, присл. З давніх-давен, споконвіку.
|| із запереч. част. не. Ніколи.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: відвіку
матиме такий вигляд: Що таке відвіку
матиме такий вигляд: відвіку
матиме такий вигляд: Що таке відвіку