відвертати
-аю, -аєш, недок. , відвернути, -ерну, -ернеш, док. , перех. 1》 Повертати, відводити що-небудь убік від кого-, чого-небудь.
|| Спрямовувати в інший бік. Відвертати носа.
2》 розм. Відвалювати або зсувати що-небудь убік.
|| Відрізуючи, відкидати вбік (скибу під час оранки тощо).
3》 Відгинати край або кінець чого-небудь; відгортати.
4》 перен. Запобігати чомусь, усувати (біду, небезпеку і т. ін.).
|| розм. , заст. Чаклуванням усувати (хворобу, лихо тощо).
5》 перен. Спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік від чого-небудь.
|| Викликати бажання, намір відмовитися від чогось, не робити чого-небудь. Відвертати увагу.
6》 перен. Відштовхувати від себе своєю поведінкою, виглядом і т. ін.
|| Викликати негативні почуття до кого-небудь.
Відвернути серце від кого — перестати любити кого-небудь.
7》 розм. Вираховувати, робити вирахунок.
8》 кому, діал. Повертати щось назад, не прийнявши.
9》 рідко. Те саме, що відкручувати; відгвинчувати.