Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
відбувати
-аю, -аєш, недок. , відбути, -буду, -будеш; мин. ч. відбув, -була, -було; мн. відбули; док. 1》 перех. Виконувати протягом певного строку яку-небудь роботу, повинність, обов'язок.
|| Переносити кару, страждання; терпіти.
|| Проходити курс чого-небудь.
|| Проводити певний час відпочиваючи або працюючи.
|| Відзначати свято, справляти весілля, влаштовувати вечірку тощо.
|| тільки док. Провести якийсь захід.
|| Приймати й частувати гостей, запрошених з якоїсь важливої нагоди (похорон, весілля і т. ін.).
2》 тільки док. , перех. Позбутися, уникнути кого-, чого-небудь небажаного.
3》 неперех. Від'їжджати, відходити.
-аю, -аєш, недок. , відбути, -буду, -будеш; мин. ч. відбув, -була, -було; мн. відбули; док. 1》 перех. Виконувати протягом певного строку яку-небудь роботу, повинність, обов'язок.
|| Переносити кару, страждання; терпіти.
|| Проходити курс чого-небудь.
|| Проводити певний час відпочиваючи або працюючи.
|| Відзначати свято, справляти весілля, влаштовувати вечірку тощо.
|| тільки док. Провести якийсь захід.
|| Приймати й частувати гостей, запрошених з якоїсь важливої нагоди (похорон, весілля і т. ін.).
2》 тільки док. , перех. Позбутися, уникнути кого-, чого-небудь небажаного.
3》 неперех. Від'їжджати, відходити.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: відбувати
матиме такий вигляд: Що таке відбувати
матиме такий вигляд: відбувати
матиме такий вигляд: Що таке відбувати