Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
відбій
-бою, ч. 1》 Звуковий сигнал (перев. військовий), що означає закінчення яких-небудь дій або занять.
|| у знач. виг. Уживається як команда для припинення якої-небудь дії.
Бити відбій — сигналізувати про закінчення яких-небудь дій.
2》 військ. Поштовх назад механізму вогнепальної зброї під час пострілу.
3》 гірн. Відбивання кам'яного вугілля, руди та іншої породи від масиву.
Нема відбою — а) (від кого) надто багато тих, хто домагається чого-небудь; б) (від чого) не можна позбутися чого-небудь, нема перерви в чомусь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: відбій


матиме такий вигляд: Що таке відбій