відбиватися
-аюся, -аєшся, недок. , відбитися, відіб'юся, відіб'єшся; мин. ч. відбився, -билася, -билося; наказ. сп. відбийся; док. 1》 Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів.
2》 Захищаючись від когось, завдавати ударів.
|| перен. Виправдуючись, наводячи докази, захищатися від чиїхось закидів, обвинувачень.
3》 Відходити, віддалятися від товариства, гурту, стада.
|| Відставати від тих, з ким разом ішов, біг, летів і т. ін.
|| Утрачати зв'язок з товариством.
|| Віддалятися, відходити від певного місця. Відбиватися від дому.
Відбиватися від рук — ставати неслухняним, переставати слухатися кого-небудь.
4》 розм. Переставати займатися чим-небудь.
|| Відхилятися в розмові від певної теми, питання тощо.
5》 на чому, у чому. Залишати свій слід. Відбитися в пам'яті.
6》 фіз. Зустрівши перепону, повертатися в зворотному напрямку (про світло-, радіохвилі і т. ін.).
|| Віддзеркалюватися на гладенькій, блискучій поверхні.
|| Віддавати луною, відлунювати.
7》 Вирізнятися на тлі чогось.
8》 Проявлятися, виявлятися (про зовнішній вияв почуттів, стану і т. ін.).
9》 Відображатися в чому-небудь.
10》 Знаходити своє вираження в художніх образах, картинах тощо.
11》 Впливати на кого-, що-небудь, позначатися на комусь або чомусь.
12》 тільки недок. Пас. до відбивати 1-4), 6), 7), 9), 10), 12-14).