Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
вівцебик
-а, ч. Парнокопитна тварина, що має ознаки барана й бика; живе перев. в тундрі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: вівцебик


матиме такий вигляд: Що таке вівцебик