Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
виучка
-и, ж. 1》 розм. Дія за знач. виучувати, виучити.
2》 Сукупність знань, навиків, здобутих внаслідок навчання чому-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: виучка


матиме такий вигляд: Що таке виучка