Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
виученик
-а, ч. , книжн. Людина, яка вчилася у кого-небудь, пройшла чиюсь школу; учень, послідовник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: виученик


матиме такий вигляд: Що таке виученик