висотник
-а, ч. , розм. 1》 Спортсмен, що займається стрибками у висоту. Змагання висотників.
2》 Альпініст, що піднімається на високі гори.
3》 Той, хто працює на великій висоті, будує висотні споруди.
4》 Льотчик, який здійснює висотні польоти.