Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
високість
-кості, ж. 1》 Простір на великій віддалі від землі.
2》 Висока, гірська місцевість.
3》 перен. Велич, величчя.
4》 заст. , у сполуч. із займ. ваша, його, її, їх. Титулування деяких осіб, належних до роду монарха.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: високість


матиме такий вигляд: Що таке високість