високий
-а, -е.1》 Який має велику відстань знизу вгору; прот. низький.
|| Який має висоту, більшу від звичайної, середньої.
|| Який має рівень, більший від звичайного.
2》 Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої-небудь поверхні. Висока стеля.
|| Який міститься на великій висоті.
3》 Дуже великий, значно більший від звичайного кількістю, інтенсивністю і т. ін.
4》 Дуже добрий, відмінний, розвинений. Прилади високої точності. Золото високої проби.
|| Надзвичайний, винятковий.
5》 Небуденний, значніший від звичайного, сповнений глибокого змісту.
|| Спрямований на здійснення благородної мети.
|| Піднесений, урочистий. Висока матерія.
6》 Важливий за своїм значенням; видатний, почесний.
|| Який обіймає відповідальну державну посаду, має широкі повноваження. Високий гість.
Висока комісія — надзвичайний суд з церковних питань, заснований в 1559 р. в Англії і покликаний боротися з католиками.
Висока палата правосуддя — у Франції (до 1993 р.) та в більшості колишніх французьких колоній – особливий парламентський судовий орган, не пов'язаний із загальною судовою системою.
Високий суд — назва судових органів у деяких країнах.
7》 Урочисто-піднесений, вишуканий (про стиль, слова, мову).
8》 Тонкий, пронизливий (про звук, голос і т. ін.).
9》 заст. Пов'язаний з владою монарха.
|| Знатний, аристократичний.