Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
виряджати
-аю, -аєш, недок. , вирядити, -джу, -диш, док. , перех. 1》 Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-небудь або одягати в незвичний одяг.
2》 Споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого-, що-небудь звідкись, кудись.
3》 Проводжати кого-небудь під час від'їзду кудись.
4》 розм. Проганяти, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти звідкись.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: виряджати


матиме такий вигляд: Що таке виряджати