випадати
-аю, -аєш, недок. , випасти, -аду, -адеш, док. 1》 Падати з чого-небудь, звідкись назовні.
|| Унаслідок ослаблення, захворювання і т. ін. не триматися (про зуби, волосся).
|| перен. Не входити до гурту осіб, що мають спільну ознаку, до ряду однорідних предметів, явищ. Випадати з поля зору.
2》 Падати на землю (про дощ, сніг і т. ін.) або осідати (про росу, іній тощо).
3》 кому. Діставатися, припадати внаслідок яких-небудь обставин. Випадати на долю.
4》 Траплятися, бувати.
5》 лінгв. Зникати всередині слів під час їх зміни або словотворення (про звуки).