Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
винуватити
-ачу, -атиш, недок. , наказ. сп. винувать; перех. Вважати кого-небудь винним, висловлювати впевненість у чиїйсь вині, провині.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: винуватити


матиме такий вигляд: Що таке винуватити