виноситися
I в`иноситисядив. виношуватися.
II вин`оситися
-ошуся, -осишся; наказ. сп. виносься; недок. , винестися, -суся, -сешся; мин. ч. винісся, -неслась, -неслось; док.
1》 Швидко вибігати, виїжджати, вилітати звідки-небудь або кудись.
2》 тільки недок. , рідко. Виносити речі, майно з дому.
3》 Виступаючи, здійматися вгору над чим-небудь; бути вищим за когось, щось.
4》 перен. Хизуватися чим-небудь, виражати погорду, зазнаватися.
5》 тільки док. , розм. Припинити нестися, знісши всі яйця (про свійських птахів).
6》 тільки недок. Пас. до виносити.