виносити
I в`иноситидив. виношувати.
II вин`осити
-ошу, -осиш; наказ. сп. винось; недок. , винести, -су, -сеш; мин. ч. виніс, -несла, -несло; док. , перех.
1》 Несучи, забирати кого-, що-небудь звідкись.
|| Несучи, доставляти куди-небудь, в якесь місце або комусь.
|| Вибиваючи, виламуючи, переміщати в інше місце.
|| Поміщати яку-небудь частину окремо (про текст).
|| перен. Оголошувати, подавати для ознайомлення або вирішення чого-небудь.
Виносити на люди — робити відомим усім чи багатьом; розголошувати.
2》 Швидко вивозити, переміщати куди-небудь.
|| Захоплюючи з собою, викидати куди-небудь (про воду, вітер).
3》 перен. Здобувати знання, одержувати відомості, пройматися яким-небудь почуттям і т. ін., навчаючись, читаючи, спілкуючись із кимсь тощо.
4》 Виставляти, пересовувати, переводити що-небудь уперед, угору тощо.
5》 Ухвалювати, вирішувати що-небудь.
6》 розм. Витерплювати, витримувати що-небудь неприємне, тяжке.
7》 діал. Дорівнювати, становити.