вимушений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вимусити.
2》 прикм. Який здійснюється чи здійснений проти бажання, потреби, під тиском обставин.
Вимушений прогул — час, протягом якого працівник з вини адміністрації був позбавлений можливості працювати.
3》 прикм. Здійснюваний через силу, роблений, нещирий.