вимога
-и, ж. 1》 Дія за знач. вимагати 1).
2》 Побажання, прохання, висловлене так, що не припускає заперечень.
3》 перев. мн. Норми, правила, яким хто-, що-небудь повинні підлягати.
4》 перев. мн. Потреби, запити, які хто-, що-небудь має або ставить до когось, чогось.
5》 Офіційний документ із проханням видати що-небудь або направити кого-небудь у чиєсь розпорядження.
Платіжна вимога — доручення кредитора своєму банкові стягнути вказану в дорученні суму з боржника та зарахувати її на рахунок кредитора.