Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
викурювати
-юю, -юєш, недок. , викурити, -рю, -риш, док. , перех. 1》 За допомогою диму виганяти кого-небудь звідкись.
2》 перен. Примушувати кого-небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання.
|| з кого – чого. Позбавляти кого-, що-небудь чогось.
3》 Випалювати (цигарку, люльку, тютюн).
4》 Виготовляти перегонкою (горілку, спирт і т. ін.).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: викурювати


матиме такий вигляд: Що таке викурювати