виконавчий
-а, -е.Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чим-небудь.
Виконавча влада — одна з трьох гілок державної влади, яка має забезпечувати виконання законів.
Виконавче судочинство — заключна стадія цивільного процесу, на якій примусово здійснюється рішення суду.
Виконавчий лист — юридичний документ, що містить наказ суду про виконання його рішення.
Виконавчий напис — розпорядження нотаріуса про стягнення з боржника певної суми грошей або майна.
Виконавчий привілей (привілей виконавчої влади) — у США – право президента не надавати органам Конгресу США запитувані ними відомості.
Виконавчі документи — підстава для здійснення судовим виконавцем дій з примусового виконання судових рішень.