Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
викінчений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до викінчити.
2》 прикм. Довершений, досконалий; який досягає найвищого рівня. Викінчена поезія.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: викінчений


матиме такий вигляд: Що таке викінчений