Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
вибувати
-аю, -аєш, недок. , вибути, -уду, -удеш; мин. ч. вибув, -була, -було; мн. вибули; док. 1》 неперех. Виходити з числа наявних, залишати місце роботи, перебування, проживання і т. ін. Вибувати з ладу.
2》 перех. і неперех. Жити, перебувати, працювати де-небудь певний час.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: вибувати


матиме такий вигляд: Що таке вибувати