Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
вершник
-а, ч. 1》 Людина, що їде верхи на коні; верхівець.
2》 тільки мн. , іст. Один із привілейованих станів у Стародавньому Римі та Стародавній Греції, з якого формувалася кіннота.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: вершник


матиме такий вигляд: Що таке вершник