Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
вершити
I в`ершити-шить, -шать, недок. , мисл.
Пересуватись по верхівках дерев (про білку та ін. хутрових звірів).
II верш`ити
-шу, -шиш, недок. , перех.
1》 Доводити до кінця, закінчувати робити верх, покрівлю.
|| Укладати верх стогу, скирти певним способом.
2》 Здійснювати, завершувати що-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: вершити


матиме такий вигляд: Що таке вершити