Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
вершина
-и, ж. 1》 Верхня, найвища частина чого-небудь (перев. дерева, гори).
Вершина кута мат. — точка перетину прямих, що утворюють кут.
Вершина трикутника мат. — вершина кута, що лежить проти його основи.
2》 чого, перен. Вінець розвитку, найвищий ступінь.
3》 Початок, верхів'я яру і т. ін.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: вершина


матиме такий вигляд: Що таке вершина