Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
верховник
-а, ч. , іст. Член Верховної таємної ради, що була заснована в Росії в 1726 р. і ліквідована імператрицею Анною Іванівною в 1730 р.
-а, ч. , іст. Член Верховної таємної ради, що була заснована в Росії в 1726 р. і ліквідована імператрицею Анною Іванівною в 1730 р.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: верховник
матиме такий вигляд: Що таке верховник
матиме такий вигляд: верховник
матиме такий вигляд: Що таке верховник