верховий
-а, -е.1》 Стос. до верху (у 1 знач. ); який міститься, перебуває, діє і т. ін. зверху, нагорі.
2》 Пов'язаний з пересуванням верхи. Верховий кінь.
3》 Який їздить верхи.
|| у знач. ім. верховий, -вого, ч.
4》 Який міститься, знаходиться і т. ін. ближче до верхів'я ріки.
Верховий вітер діал. — вітер, що дме з верхів'я ріки.
5》 у знач. ім. верховий, -ого, ч. Робітник, що знаходиться на верхньому майданчику бурової вишки; верховик.