вертикаль
-і, ж. 1》 Прямовисна лінія, що збігається з напрямом виска (див. висок II); прот. горизонталь.
2》 муз. Одночасне звучання двох або кількох звуків; одночасність звучання може бути фізичною (акорд) або психологічною (арпеджіо, гармонічна фігурація), коли звуки з'являються послідовно, але являють собою звичну звукову форму (акорд, тризвук).
По вертикалі — від нижчого за підпорядкованістю підприємства, установи, органу, організації, особи до вищого чи навпаки.