Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
вельможний
-а, -е, заст. 1》 Родовитий, знатний, багатий, який має значну владу.
|| у знач. ім. вельможний, -ного, ч. ; вельможна, -ної, ж.
2》 у сполуч. зі сл. пан, пані. Вживалось у звертанні до особи (або в розмові про неї), яка посідала високе суспільне становище, мала значну владу.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: вельможний


матиме такий вигляд: Що таке вельможний