Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
веліти
-лю, -лиш, недок. і док. 1》 Давати розпорядження, наказувати.
|| Прохати, доручати зробити що-небудь.
|| із запереч. не. Забороняти, не дозволяти.
2》 перен. Вимагати, вважаючи правильним.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: веліти


матиме такий вигляд: Що таке веліти