Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
велитель
-я, ч. , книжн. Особа, що користується необмеженим правом наказувати, веліти комусь, керувати ким-, чим-небудь.
-я, ч. , книжн. Особа, що користується необмеженим правом наказувати, веліти комусь, керувати ким-, чим-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: велитель
матиме такий вигляд: Що таке велитель
матиме такий вигляд: велитель
матиме такий вигляд: Що таке велитель